Після 17 місяців повномасштабного вторгнення Росії в Україну 262 німецькі компанії продовжують заробляти в РФ та сплачувати податки до бюджету країни-агресора. Про це йдеться в дослідженні Київської школи економіки (KSE).
"KSE Institute ідентифікував 393 німецькі компанії, що працювали на російському ринку, з них 262 (67%) – залишаються в Росії, тоді як ще 98 (25%) "виходять" і лише 33 (8%) – повністю вийшли через продаж або ліквідацію", – йдеться в повідомленні KSE Institute.
За даними KSE Institute, у 2022 році майже 400 німецьких компаній, які працювали в Росії, сплатили лише у вигляді податку на прибуток до російського бюджету понад 400 млн доларів (перед початком вторгнення загальна сума сплачених компаніями податків становила понад 2,3 млрд доларів).
Це рекордний показник серед усіх країн ЄС – більшу суму в якості податкових відрахувань віддали тільки компанії з США.
Крім того, Німеччина є одним із провідних іноземних роботодавців у Росії (наймала до вторгнення близько 165 тис. осіб), була третьою після США (близько 400 тис. осіб) і Франції (близько 250 тис. осіб), яка була на 2 місці.
Водночас багато німецьких компаній після 24 лютого 2022 року пішли з Росії, серед них: Siemens, Daimler, Mercedes-Benz Group, Henkel, Robert Bosch, Wella тощо.
Водночас такі гіганти, як Metro, Bayer, HeidelbergCement, Hochland, Knauf Gips та інші продовжують заробляти в Росії та сплачують податки до бюджету країни-агресора.
Німецькі компанії, що залишилися, не бентежить той факт, що вони опинилися одночасно між західними санкціями та громадським обуренням, з одного боку, та все більш ворожим російським урядом, з іншого боку.
Яскравим прикладом є введення тимчасового управління в компанії Uniper SE та, по суті, її націоналізація.
Ба більше, Кремль ускладнює західним компаніям продаж своїх російських активів – і встановлює жорсткі умови, коли вони це роблять. Німецьким інвесторам, як і іншим зі списку "недружніх" країн, тепер необхідно отримувати офіційний дозвіл від міністерства або відомства, іноді навіть особисто від Путіна щодо продажу власних активів в Росії, що створює додаткові перешкоди та значно зменшує шанси остаточно покинути російський ринок.
Ймовірно для таких компаній переважають інші шальки терезів, на яких – відхід конкурентів, що значно збільшив їхній оборот.
