Верховна рада ухвалила зміни до закону "Про національні меншини (спільноти) України". У місцях компактного проживання нацменшин дозволені публічні заходи реклама та мовами цих меншин (окрім російської). Про це заявив депутат Ярослав Железняк.
Як зазначається в пояснювальній записці до проєкту №9610, у червні Венеційська Комісія) оприлюднила висновок до закону, ухваленому в грудні 2022 року, в якому містяться зауваження, здебільшого спрямовані на приведення деяких норм у відповідність до положень Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції про захист національних меншин 1995 року, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року.
"Внесення відповідних змін до законодавства також дозволить державі виконати важливу рекомендацію Європейської комісії у контексті набуття Україною статусу повноправного члена Європейського Союзу", – йдеться в пояснювальній записці.
Новації закону
Закон дає оновлене визначення терміну національні меншини (спільноти), що базується на основі інклюзивного підходу та відповідає Рамковій конвенції про захист національних меншин 1995 року.
Згідно з законом:
"Національна меншина (спільнота) України – це стала група громадян України, які не є етнічними українцями, проживають на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, об’єднані спільними етнічними, культурними, історичними, мовними та/або релігійними ознаками, усвідомлюють свою приналежність до неї, виявляють прагнення зберегти і розвивати свою мовну, культурну, релігійну самобутність".
За законом, публічні заходи (збори, конференції, мітинги, виставки, навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії, форуми, інші публічні заходи), організовані для осіб, які належать до національних меншин (спільнот), можуть проводитися мовами відповідних національних меншин (спільнот).
Культурно-мистецький, розважальний або видовищний захід, що організовується та проводиться особами, які належать до національної меншини (спільноти), може проводитися мовою відповідної національної меншини (спільноти).
Крім того, у населених пунктах, в яких традиційно проживають особи, які належать до національних меншин допускається поширення внутрішньої та зовнішньої реклами, а також реклами у відповідних аудіальних та аудіовізуальних медіа місцевої категорії, виконаної державною мовою та дубльованих мовами відповідних національних меншин.
Ці положення не застосовуються до державної (офіційної) мови держави, визнаної Верховною радою України державою-агресором або державою-окупантом, тобто російської мови.
