Кабінет міністрів ухвалив новий порядок експорту агропродукції, за яким експортувати її зможуть лише експортери, включені у Державний аграрний реєстр, або компанії, що отримали ліцензію на такий експорт.
Про це йдеться у двох постановах уряду, опублікованих ввечері 31 жовтня.
Постанова №1132 визначає, що експортувати зерно зможуть лише компанії, які зареєстровані у Державному аграрному реєстрі (ДАР). Для потрапляння туди компанія має відповідати низці критеріїв:
мають бути платником ПДВ на 23 лютого 2022 року та на момент подачі заявки до реєстру; не мати досвіду неповернення валютної виручки в Україну.
Новий порядок експорту починає діяти вже з 1 листопада.
Натомість іншою постановою №1133 визначено, що компанії, які не підпадатимуть під ці критерії, проходитимуть більш жорсткий контроль – вони повинні будуть отримати ліцензію на проведення експорту агропродукції.
Ця процедура набере чинності через 10 днів після публікації, тобто 10 листопада.
Це означає, що найближчим часом експорт зернових будуть здійснювати лише "білі" компанії, які зможуть потрапити до ДАР.
Крім того, напередодні в аграрних асоціаціях зазначали, що граничні строки повернення виручки зменшаться зі 180 до 90 діб, а Нацбанк заборонить закривати рахунки до надходження коштів за експорт зерна.Для таких змін необхідне рішення правління НБУ, та його наразі ще не ухвалювали.
Такі рішення ухвалені для боротьби з тіньовим експортом агропродукції з України, наслідком чого є неповернення валютної виручки в Україну.
Відповідно до оцінок НБУ, які є в розпорядженні ЕП, у 2022-2023 роках (до 20 вересня) обсяг валютної виручки від агроекспортерів, яка не надійшла у встановлені законом строки, становить близько 2 млрд дол (еквівалент 80 млрд грн). Сумарний обсяг грошей, які експортери не завели в Україну, голова НБУ Андрій Пишний оцінив 8 млрд дол.
Ініціатива уряду може нести корупційні ризики, зокрема, через можливість у "ручному режимі" відбирати компанії, яким можна вивозити зерно, якщо тільки внесення в реєстр не відбуватиметься автоматично на підставі поданих документів.
До того ж, якщо компанія захоче ліцензувати свій експорт, їй можуть відмовити, навіть якщо вона підпадає під всі критерії – просто за зверненням Мінагро про наявність "інших підстав" для відмови.
