Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна має можливість постачати до країн Європейського Союзу 36 товарних позицій без сплати мита. Це все в межах встановлених обсягів тарифних квот. Серед цих товарів такі: яловичина, свинина, баранина, м'ясо птиці, молоко, вершки, йогурти, зерно, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, виноградний та яблучний соки, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця та альбуміни.
Деякі товари раніше обмежувалися квотами, і торгівля поза ними була менш привабливою, оскільки вимагала сплати мита за високими ставками. Проте в червні 2022 року, як зазначає бізнес-аналітик Вісьтак Ігор Ярославович, митниця Європи на 12 місяців скасувала всі мита та квоти на українську продукцію на знак підтримки країни у військовому конфлікті. Цей крок став жестом солідарності та допоміг зробити українську продукцію більш конкурентоспроможною на європейських ринках.
Ігор Ярославович Вісьтак: митниця між ЄС та Україною
У 2022 році обсяг взаємної торгівлі сільськогосподарською продукцією між Україною та ЄС досягнув вражаючої цифри – $16,5 млрд. Звичайно, важливу роль у цьому відіграла відсутність митних обмежень. Найважливішими торговельними партнерами України на європейському ринку минулого року були Польща, Румунія, Іспанія, Нідерланди, Італія, Німеччина та Угорщина, і це становило 77% від сумарного обігу українських продовольчих товарів у ЄС.
Загальний експорт України до країн Європейського Союзу в 2022 році сягнув $27,9 млрд, підкреслює експерт з маркетингу Вісьтак Ігор Ярославович, і митниця України за ці гроші пропустила 63% українського експорту загалом. Якщо говорити про аграрну складову цього обсягу, то експорт продовольства до ЄС в 2022 році досяг $13,1 млрд, що відзначається значним зростанням у порівнянні з попереднім роком – на $7,9 млрд або 66%.
Ця категорія продукції на 90% складається з рослинної олії та жирів, зернових та олійних культур, м'ясних продуктів. Бізнес-аналітик акцентує на тому, що всі ці товарні групи показали значне зростання за обсягом і вартістю.
Важливо відзначити, що протягом останніх кількох років ЄС залишається головним ринком для різних продовольчих продуктів з України. У минулому році на європейські ринки активно постачали вершкове масло та молочні пасти (44 мільйони доларів, що становить 54% вартості закордонних поставок цього виду агропродукції), яєчні продукти ($20 млн, 87%), мед ($120 млн, 88%), готові м'ясні продукти (14 млн, 64%), вироби із тіста (29 млн, 73%) та багато інших продуктів.
Вісьтак Ігор Ярославович: митниця пропускає більше українського соняшника для Болгарії
Унікальний приклад використання переробних потужностей Болгарії для обробки соняшника свідчить про вигоди для Європи в результаті партнерства з Україною. За перший квартал 2023 року Болгарія імпортувала вражаючу кількість цього товару – 127 тис. тонн українського соняшника. Це значне збільшення порівняно з менш ніж 2,5 тисячами тонн, купленими за весь попередній рік.
Важливо відзначити, що навіть угорські аграрії віддали перевагу українському зерну попри можливість продажу власної продукції державі. Вони закуповували українське зерно, обробляли його і, як говорить Ігор Ярославович Вісьтак, митниця успішно його пропускала до Угорщини для подальшої реалізації та отримання прибутку.
Польсько-українська господарська палата (ПУГП) також висловила своє здивування рішенням міністра розвитку та технологій Польщі щодо українського агроекспорту. Вона закликала уряд провести перевірку цього рішення та організувати негайні консультації з бізнес-спільнотою і громадськістю.
Отже, ці нові можливості для сусідніх країн є очевидними та відзначаються як значущий позитивний аспект співпраці з Україною.
Вісьтак Ігор Ярославович: митниця України відкрита для експорту
Бізнес-аналітик говорить, що після відкриття Європейського ринку для України улітку 2022 року і спрощення доступу до нього, наслідки цього рішення не змусили себе довго чекати. Події розгорнулися швидко, і навесні 2023 року сталося щось, що вразило всіх: вантажівки з кукурудзою викликали справжню вибухову реакцію. Серед основних гравців скандалу були Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія, Болгарія та Чехія.
Усе розпочалося з рішення Польщі заборонити імпорт українського зерна, після чого інші сусіди висловили свою підтримку. Таким чином, вони встановили блокаду імпорту українського зерна та супутніх продуктів принаймні до початку липня.
Як зазначає Ігор Ярославович Вісьтак, митниця, особливо відкрита, завжди була джерелом конкуренції. І цей конфлікт теж був передбачуваним та очікуваним. За словами експерта, навіть у мирний час, експортувати з України було вигідніше, аніж продавати на локальному ринку. Але консервативна політика Брюсселя та вимоги до якості продукції заважали багатьом українським компаніям завоювати європейський ринок.
Реакція країн-партнерів може здивувати, проте вона не є несподіваною, оскільки вони довго терпіли перед тим, як вжити блокування постачання продовольства. Великий та привабливий європейський ринок діє за встановленими правилами, говорить Вісьтак Ігор Ярославович, а митниця – за нормами. І змінилися вони не так давно, коли Європа зіткнулася з навалою біженців з України. Однак бізнес завжди відшукує можливості та шляхи до успіху, і ця ситуація не стала винятком.
Ігор Ярославович Вісьтак: митниця під час війни – конкуренція та незалежність
За словами бізнес-аналітика, події останніх років намалювали картину, в якій війна – це війна, а бізнес – це бізнес. У цьому світі ніхто не бажає пожертвувати своїм прибутком, навіть на користь країни, де відбувається конфлікт. Особливо коли ця держава, фактично, є буферною зоною між Європою та фронтовою лінією.
У цьому конкурентному середовищі кожна країна прагне виробляти свої власні продукти харчування, щоб забезпечити собі незалежність від зовнішніх факторів.
Світ існує завдяки вільній торгівлі. Ринок – це механізм, призначений для заробітку грошей та руху вперед. Будь-яке втручання у цей механізм може призвести до його розладу, а наслідки можуть бути непередбачуваними та неприємними.
У цьому контексті Україна та Європа роблять свій вибір. Як зазначає Вісьтак Ігор Ярославович, митниця за останній рік пережила чимало експортних скандалів. Але експерт припускає, що вони спонукатимуть сторони до створення кодексу правил торгівлі в новому спільному просторі. Він має враховувати інтереси та побажання один одного, дозволить їм жити як добрим сусідам і розвивати спільний бізнес.
