Президент РФ Владімір Путін зумів перетворити відхід західних компаній з російського ринку на "золоте дно" – якщо компанії хочуть піти з РФ, Путін ставить умови, "які вигідні його уряду, його елітам і його війні". Про це пише The New York Times.
Газета нагадує, що після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні у лютому 2022 року сотні компаній почали оголошувати про вихід із РФ. Політики та активісти прогнозували, що це допоможе "придушити" російську економіку та підірвати воєнні зусилля Кремля.
"Але у президента РФ Путіна були інші плани. Він перетворив відхід великих західних компаній з РФ на надприбутки для лояльної до нього російської еліти та самої держави. Він змушував компанії, які бажали продати російський бізнес, виставляти знижений цінник, а іноді просто захоплював фірми", – наголошує видання.
За даними NYT, західні компанії, які оголосили про відхід із РФ, задекларували понад 103 млрд доларів збитків із початку великої війни – про це свідчить аналіз фінансових звітів, який провело видання.
"Путін вичавлює з компаній якомога більшу частку цих коштів, диктуючи умови їхнього відходу. Він також обклав ці виходи постійно зростаючими податками, що принесло щонайменше 1,25 мільярда доларів за минулий рік до російської воєнної скарбниці", – наголошує NYT.
При цьому жодна угода "не є в безпеці", додає газета. Так, нідерландська пивна компанія Heineken навесні знайшла покупця і встановила ціну. Але, за словами джерел NYT, російський уряд в односторонньому порядку відхилив угоду і передав російські активи місцевому лояльному виробнику.
"Загалом Путін проконтролював один з найбільших перерозподілів багатства в Росії з часів розпаду Радянського Союзу. Величезні галузі промисловості – ліфти, шини, промислові покриття тощо – зараз перебувають у руках російських гравців, які дедалі більше домінують.
У деяких випадках цим гравцем є держава. Державні підприємства придбали активи таких гігантів, як ІКЕА і Тойота. У багатьох випадках Путін особисто підписує угоди про продаж", – додає газета.
"Для нас це, безумовно, хороші угоди", – сказав російський ресторатор Антон Пінський, який об'єднався з пропутінським репером Тіматі і соратниками впливового сенатора, щоб поглинути російський підрозділ Starbucks.
В інтерв'ю виданню він применшив значення власної угоди, але чітко висловився щодо наслідків відходу Заходу.
"Ви облажалися, залишили наш ринок. Ми підібрали ваш бізнес недорого. Спасибі вам", – сказав Пінський.
За словами газети, наразі Москва регулює практично кожен вихід західної компанії з російського ринку. Компанії повинні орієнтуватися в непрозорій системі, щоб отримати дозвіл на продаж. У деяких випадках друзі Путіна зверталися безпосередньо до нього з проханням втрутитися.
"Ті, хто йде, втрачають свої позиції. І, звичайно, їхнє майно купується з серйозною знижкою і переходить у власність наших компаній, які роблять це із задоволенням", – заявив речник Кремля Пєсков.
"Над процесом виходу західних фірм нависає загроза залякування та застосування сили. Російська влада розслідує діяльність компаній, що виходять з ринку, допитує співробітників і заарештовує місцевих керівників.
Минулого літа Путін захопив російський підрозділ данської пивоварної компанії Carlsberg разом із приблизно пів мільярда доларів і передав їх під тимчасовий контроль одного зі своїх друзів. Щонайменше чотири інші компанії цього року також втратили контроль над своєю діяльністю через державне захоплення", – додає NYT.
За словами джерел газети, покупець бізнесу має провести "таємні переговори" з одним із російських міністерств. Продавець при цьому практично виключений з переговорів.
Часто цей процес закінчується зниженням ціни продажу, а іноді й появою нового покупця. Після цього угоду передають у сформовану Путіним комісію, до якої входять глава Мінфіну Антон Силуанов, посадовці Кремля, Центробанку та інших ключових міністерств.
При цьому, констатує газета, РФ не вдалося повністю уникнути наслідків відходу західних компаній.
"Масовий відхід бізнесу став сигналом усьому світу про те, що Росія стала ізгоєм у цій сфері, а дії Путіна щодо компаній, які йдуть, зміцнили імідж країни як небезпечного місця для ведення бізнесу", – резюмує газета.
