Близько 30% ядерного арсеналу Росії, який налічує приблизно 5580 боєголовок, перебувають у зоні досяжності українських дронів та ракет, пише американський журнал про міжнародні відносини та зовнішню політику США Foreign Affairs.
"Оскільки українські дрони вже досягли Москви, то очевидно, що щонайменше 14 російських об'єктів зберігання ядерних боєприпасів зараз перебувають у зоні досяжності українських безпілотників. Щонайменше 2 з цих об'єктів знаходяться менш ніж за 100 миль від українського кордону, в межах досяжності більш потужних ракет, якими Україна вже володіє, а ще 5 об'єктів розташовані менш ніж за 200 миль від кордону – приблизно в межах досяжності сучасних ракет, наданих Заходом, які Україна просить дозволити використовувати проти звичайних цілей в Росії", – йдеться в статті під назвою "Як війна в Україні може випадково стати ядерною".
Автор статті наголошує, що немає жодних ознак того, що українські сили навмисно націлені на місця зберігання ядерних боєголовок. Водночас він підкреслює, що відповідальність за переміщення своїх ядерних боєголовок подалі від небезпеки лежить на російському уряді.
"Росія знає, що її боєголовки не повинні розташовуватися поблизу військових операцій: після того, як навесні 2023 року Україна здійснила свої перші ракетні та безпілотні атаки на Бєлгород, Росія швидко повідомила, що її сховище в Бєлгороді більше не зберігає ядерні боєголовки – визнаючи, що боєголовки не повинні зберігатися поблизу активних бойових дій. Але примітно, що Росія не зробила жодних заяв про стан боєголовок, які вона тримає в інших своїх сховищах", – йдеться у статті.
Автор вважає, що цьому може бути кілька пояснень:
глава Росії Володимир Путін може вважати, що переміщення російських ядерних боєголовок буде ознакою слабкості; російське керівництво може не усвідомлювати небезпеки, яку становлять ці боєголовки; російські військові можуть побоюватися, що Захід неправильно трактуватиме переміщення боєголовок як підготовку до ядерної атаки, що призведе до превентивного удару з боку НАТО.
"Можливість того, що український безпілотник або ракета влучить у боєголовку і спричинить вибух, який поширить розщеплюваний матеріал, уже є великим ризиком. Але він не єдиний. Ще більш небезпечною є ймовірність того, що український ракетний удар або захоплення території може призвести до операційного хаосу на сховищі, що дасть змогу зловмисникам заволодіти ядерними боєголовками, або ненавмисно підштовхнути Росію до ядерної ескалації", – йдеться у статті.
Автор статті наголошує, що Росія "порушила священний принцип ядерної безпеки, розпочавши атаки проти України з військових баз, на яких зберігаються ядерні боєголовки, що робить ці бази легітимною ціллю для контратак".
Він нагадав, що з березня 2022 року Росія використовує авіабазу "Енгельс-2" для здійснення ракетних атак на Україну "Кинжалами". Ці ракети мають подвійне призначення, тобто можуть нести ядерні боєголовки. Автор вважає, що, ймовірно, "десятки ядерних боєголовок зберігаються менш ніж за чотири милі від основних аеродромів бази "Енгельс-2"".
Також вважається, що Росія зберігає десятки ядерних боєголовок для літаків малої дальності на авіабазах "Єйськ" та "Морозовськ".
Як відомо, усі ці аеродроми неодноразово атакувала Україна.
Видання наголошує, що удар по сховищу сам по собі не призведе до ядерного вибуху боєголовок.
Загроза існує, коли боєголовка перебуває не в бункері – наприклад, під час переміщення для технічного обслуговування в межах сховища або на залізничному перевантажувальному пункті.
"Але, можливо, найбільша небезпека, яку зараз становлять російські сховища ядерної зброї, – це та, яку спочатку передбачали після закінчення холодної війни: тобто небезпека того, що боєголовки може захопити невелика група бойовиків. Росія все ще стикається з внутрішніми загрозами, включаючи терористів, сепаратистів і тисячі колишніх бійців "Вагнера", які зараз розкидані по Росії і Білорусі. Її дії в Україні значно посилили небезпеку, яку становлять ці давні загрози", – наголошується у статті.
