Верховна Рада проголосувала за зміни до Бюджетного кодексу щодо інвестиційних проєктів (законопроєкт 12245, який був маяком МВФ). Парламент на вимогу Міжнародного валютного фонду мав ухвалити документ до кінця січня, заявила голова бюджетного комітету Роксолана Підласа. Законопроєкт ухвалили з декількома правками. Зокрема, відновили штрафи недобросовісним постачальникам за затримку поставок зброї на фронт. Іншими правками розширили коло суб'єкті, які можуть претендувати на молодіжні гранти, а також зняли питання погашення боргів місцевих бюджетів 2008-2009 років.Загалом же законопроєкт, за словами Підласи, передбачає:пріоритезацію більшості капітальних видатків на рівні уряду і концентрацію фінансового ресурсу на найбільш важливих проектах, а не розпорошення по сотнях обʼєктів в десятках розпорядників бюджетних коштівпроведення відбору проєктів за єдиними правилами і критеріями, а не окремі процедури для кожного фонду чи субвенціїздійснення фінансування з бюджету лише тих обʼєктів, які пройшли оцінки і визнані такими, які можна і потрібно реалізувати (що усуває персональний політичний вплив на розподіл коштів), передбачає наявність єдиного портфелю інвестиційних проектів, які можна пропонувати до фінансування міжнародним донорампередбачає відображення процесу прийняття рішень щодо публічних інвестиційних проектів та досягнутих результатів онлайн. Нардеп Ярослав Железняк сказав, що законопроєкт створює "умовно загальний фонд публічних інвестицій, який буде розподілятися "Стратегічною інвестиційною радою в уряді" (зараз це і є по складу таке саме як і уряд)". "Тобто всі видатки типу: дорожній фонд, і фонд поводження з радіоактивними відходами, фонд розвитку водного господарства, фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації, фонд внутрішніх водних шляхів і ще багато субвенцій – все буде тепер в цьому "фонді фондів", а потім уряд їх розподіляє", – пояснив він. Скасування штрафів за протермінування постачань зброї9 січня Верховна Рада ухвалила законопроєкт із нормою про скасування потрійного штрафудля постачальників оборонних замовлень, які не виконали їх вчасно. Народна депутатка Галина Янченко пояснила, що замість потрійного штрафу постачальники платитимуть єдиний, "найбільш ефективний" штраф – прогресивну пеню в сумі 3% за кожен місяць протермінування. Станом на зараз за порушення строків поставки існує одночасно три штрафи: 7% – разовий штраф за місяць просрочки, 3% – щомісяця плата за користування грошима, 3% – щомісячна пеня, а саме 0,1% за кожен день прострочки. Янченко виступила за скасування потрійних штрафів і додала, що іноді постачальникам невигідно взагалі погоджуватися на оборонні замовлення, бо виробники української зброї і так обмежені в прибутку, тож штрафи часто взагалі перевищують дохід у перерахунку на місяць. Янченко також сказала, що постачання неякісного товару є окремий штраф, а за невиконання контракту – кримінальна відповідальність. Скасування потрійних штрафів розкритикували деякі політики. 13 січня Бюджетний комітет розглянув законопроєкт-вимогу Міжнародного валютного фонду про управління публічними інвестиціями (12245) і включив туди норму щодо санкцій проти недобросовісних постачальників зброї. Голосувати за документ збираються цього тижня. За словами Підласи, пропонують такі заходи:штраф у 20 % від вартості замовлення за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт або послуг)0, 1 % пені на день за порушення термінів виконання замовленнядодатково штраф у 7 % від вартості за протермінування понад 30 днів.
