Як передає Bloomberg, Кенія пригрозила судовим переслідуванням своїм громадянам, які без дозволу уряду беруть участь у збройних конфліктах за кордоном. Вербування та його масштаби Міністр закордонних справ Кенії Мусалія Мудаваді заявив у середу, що більшість кенійців, які вирушили воювати на боці Росії, робили це свідомо. Вони укладали контракти, які передбачали виплату до 3 млн кенійських шилінгів (близько 23 тис. доларів) та отримання російського громадянства.
За оцінками уряду, до лав російської армії було завербовано до тисячі громадян Кенії. Влада вже анулювала ліцензії 600 так званих "бунтівних приватних агентств", які займалися нелегальним вербуванням. Втрати та постраждалі Міністр навів трагічну статистику: щонайменше 10 кенійців загинули (кількість може зрости, оскільки не всіх загиблих ідентифікували); 38 поранених перебувають у лікарнях; двоє потрапили в полон до українських військ – ведуться переговори про їх звільнення.
Юридичні наслідки Кримінальний кодекс Кенії забороняє громадянам служити в армії, поліції чи інших збройних формуваннях іноземних держав без схвалення уряду."Як тільки буде встановлено, що вони брали участь у цій діяльності, вони постануть перед усією суворістю закону за вчинення кримінальних діянь", – заявив Мудаваді. Водночас влада планує оголосити амністію для тих, хто добровільно повернеться. Реакція Росії та контекст Минулого місяця Москва погодилася припинити вербування кенійців після зростання занепокоєння з боку африканських країн.
За даними звіту неурядової організації Inpact (програма All Eyes On Wagner), щонайменше 316 африканців загинули, воюючи проти України, багато з яких мали мінімальну військову підготовку. Проблема вербування африканців для участі у війні проти України набула системного характеру ще раніше. За даними кенійської розвідки та управління кримінальних розслідувань, Росія завербувала понад тисячу громадян Кенії, використовуючи схеми виїзду за туристичними візами та обіцянки високих зарплат.
Більшість рекрутів не мали військового досвіду – їх обманом змушували підписувати контракти, обіцяючи легальну і добре оплачувану роботу. У лютому 2026 року глава МЗС Кенії Мусалія Мудаваді анонсував візит до Москви, щоб припинити цю практику, а в березні Кенія та Гана публічно вимагали від РФ пояснень щодо масового вербування своїх громадян. Тоді ж Мудаваді заявив, що на уряд посилюється тиск з боку родин загиблих і тих, хто опинився втягнутим у війну.
