Верховна Рада схвалила рішення щодо обчислення часу в Україні. Йдеться про законопроєкт №4201, який передбачає відмову від переведення годинників на літній час. Натомість визначається "фіксація" зимового часу на території нашої держави.
Що саме зміниться в Україні
Згідно з пояснювальною запискою, метою законопроєкт №4201 є:
визначення правових засад встановлення одиниць часу та обчислення часу в Україні забезпечення потреб громадян, суспільства і держави у достовірній інформації про точний час і календарну дату
Прихильники ініціативи наголошують, що відмова від переходу на літній час спрямована на:
захист здоров'я населення – оскільки на думку низки науковців та лікарів, щорічне переведення стрілок годинника може негативно впливати на самопочуття громадян у період адаптації до "літнього" та "зимового" часу підвищення працездатності населення забезпечення захисту територіальної цілісності та зміцнення національної безпеки України – шляхом встановлення й закріплення на всій без виключення території держави єдиного київського часу сприяння євроінтеграційним прагненням України
Отже, після схвалення законопроєкту, обчислення часу на території всієї України здійснюватиметься за "єдиним" київським часом – другим часовим поясом у шкалі Всесвітнього координованого часу UTC+2.
Тобто сезонного переходу часу на території України більше не здійснюватимуть.
У прикінцевих положеннях документа уточнюється, що закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Виходячи з цього, на літній час Україна більше не переходитиме.
Основне про проєкт закону
Проєкт закону №4201 про обчислення часу в Україні було зареєстровано у Верховній Раді ще 9 жовтня 2020 року.
Ініціатором законопроєкту виступив спікер парламенту Руслан Стефанчук.
Головним комітетом ВРУ з цього питання став комітет з питань економічного розвитку під керівництвом Дмитра Наталухи.
У березні 2021 року ВРУ схвалила документ у першому читанні та за основу 227 голосами, проте згодом його відправили на повторне друге читання.
Цього року парламент повернувся до довоєнної ідеї щодо відмови від переведення годинників.
12 липня 2024 року комітет ВРУ рекомендував народним депутатам ухвалити проект закону в другому читанні та в цілому.
16 липня парламент ухвалив документ 261 голосом.
Хто й навіщо придумав "змінювати" час
Переведення годинників на зимовий та літній час запровадили з метою економії енергії та кращого використання денного світла.
Вважається, що переводити годинники вперше запропонував у 1784 році Бенджамін Франклін, присвятивши цій темі окрему публікацію. Нововведення мало сприяти економії свічок у холодну пору року.
Вдруге цю проблему порушив британський архітектор Вільям Віллет у своїй брошурі "Марна витрата денного світла" в 1907 році.
Тоді король Великої Британії та Ірландії Едвард VII не став чекати рішення парламенту й оголосив, що в його королівському маєтку Сандрінґем всі переходять на літній час. Згодом він запровадив такі ж зміни у маєтках Віндзор і Балморал. Отже, вперше годинникову стрілку перевели у Великій Британії в 1908 році.
Водночас справжніми новаторами щодо запровадження літнього часу дослідники вважають Німеччину та Австро-Угорщину (це торкнулося Закарпаття, Галичини та Буковини).
Під час Першої світової війни – 30 квітня 1916 року – там пересунули стрілки годинників на годину вперед, а вже 1 жовтня 1916 року – на годину назад.
19 березня 1918 року Конгрес США запровадив поділ на часові пояси й застосування на період війни літнього часу (з метою заощадження палива, яке використовували для генерації електричного струму). У 1966 році Конгрес ухвалив "Закон про єдиний час" (Uniform Time Act), яким запровадив літній час у мирний період.
Нині годинники переводять у близько 72 країнах світу – у більшості держав Європейського Союзу, а також у США, Канаді, Австралії, Мексиці та Ізраїлі.
У більшості країн третього світу перехід на літній час або не запроваджувався, або був скасований.
Коли переводити годинники почали в Україні
В Україні зимовий та літній час офіційно запровадили ще у 1981 році (за часів СРСР) для економії електроенергії. Згодом переведення годинника двічі на рік здійснювалось згідно з постановою Кабінету міністрів №509 від 13 травня 1996 року "Про порядок обчислення часу на території України".
"Запровадити на території України такий порядок обчислення часу: час другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад", – йшлося в документі.
Метою переведення годинників була можливість для громадян раніше починати свій день, довше працювати засвітло й менше використовувати штучне освітлення. Крім того, вважалося, що перехід на літній час дозволяв заощаджувати електроенергію.
Водночас противники переводу стрілок наголошували, що такі щорічні зміни призводять до порушення біоритмів людей.
Згодом було також доведено, що переведення годинника насправді не допомагає енергозбереженню.
Чому "зміна" часу може бути небезпечною
На думку низки експертів, "сезонний часовий стрибок" призводить до зміни біологічних ритмів людини, що негативно відображається на загальному стані – як фізіологічному, так і психологічному.
Йдеться про те, що після переведення годинникових стрілок у громадян:
погіршується самопочуття знижується працездатність спостерігається значне загострення хронічних хвороб
Деякі наукові дослідження пов'язують зміни часу із захворюваннями серцево-судинної або імунної систем – оскільки вони переривають біологічні цикли.
