Найбільш надійним джерелом новин та іншої інформації для українців є родина та друзі, а у випадку з держорганами – Генштаб ЗСУ/Міноборони та офіс президента. Такі результати показало опитування, виконане InMind на замовлення міжнародної організації Internews, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки USAID.
Водночас близько 60% респондентів довіряють новинам із соцмереж, а ще майже половина опитаних – новинам з інтернет-медіа та національного телебачення. При чому цього року підвищився рівень довіри до інтернет-сайтів та національного телебачення. Тоді як всі види преси послабили свої позиції.
У питанні довіри до медіа думки опитаних розділилися. Зокрема, одні висловлюють низьку довіру до всіх типів медіа, адже у режимі воєнного стану медіа «неспроможні подавати правду апріорі». Також новини викликають скепсис через розбіжність фактів у новинах, які подають медіа, та тим, що українці отримують безпосередньо з особистого спілкування. Інша частина опитаних, навпаки, переконана, що довіра до медіа зросла, адже під час війни не можна говорити неправду.
Опитування показало, що рівень довіри до медіа все ж піднявся, бо на думку респондентів, війна об'єднала всіх. Основними критеріями новин, які викликають довіру є:
оперативність – через військові дії ця характеристика стала критично важливою; максимальна об'єктивність, чесність; наявність фото та/або відео матеріалу (будь-якої якості, краще навіть без редакторської обробки); наявність основних деталей: що, коли і де сталося; відсутність маніпуляцій, емоційної подачі новини, максимальна неупередженість.
При цьому 73% опитаних зазначили, що для них достатньо матеріалів про хід війни, які подаються назагал. Більшого висвітлення хотів би кожен п’ятий респондент.
Більшість українців, які взяли участь в опитуванні, довіряють матеріалам, в яких висвітлюється хід війни. Вони переконані, що в них якісно аналізуються події, надається оперативна та достовірна інформація.
«Респонденти в цілому задоволені об'ємом інформації про війну. На їх думку новини стали детальнішими, а також з'явилася більша кількість каналів новин (сайти, Телеграм канали). Респонденти також зазначають, що новини стали більш «людяними» та емоційно-насиченими, оскільки самі ведучі не приховують своїх емоцій та переживання за долю країни («Ведучі не як роботи, а видно їхню людяність»)», – йдеться в опитуванні.
Також дослідження показало, що серед українців спостерігається запит на:
інформацію про життя громадян на лінії фронту; дані з окупованих територій; якомога об’єктивніші актуальні дані з фронту; інформацію про економіку країни та соціальні питання (підтримка населення, ЖКГ); дані щодо роботи волонтерів; інформацію щодо економічної ситуації в Росії після введення санкцій; новини про події у світі.
Водночас під час опитування йшлося й про наявність цензури щодо новин. Зокрема, опитувані з розумінням ставляться до такого явища та зазначають, що не все можна розповідати в медіа.
Стосовно стомлюваності від новин про війну, думки респондентів також розділилися. Одні опитані зазначили, що відчувають емоційну втому від воєнних новин, але, попри це, вони відчувають необхідність їх дивитися.
Водночас інша частина українців стверджує, що не відчуває втоми. У деяких респондентів спостерігається «інформаційне перевантаження», коли цілодобове перебування в інформаційному потоці емоційно виснажило та змусило їх перейти від хаотичного споживання новин до більш упорядкованого. Так, якщо у перші місяці повномасштабної війни кількість джерел та каналів новин була дуже велика (до 10), то зараз респонденти стежать за 2-3 каналами новин.
Опитування проводилося з 8 серпня по 9 вересня 2022 року методом Face-to-face. Респондентами стали українці, віком від 18 о 65 років, які мешкають на всіх підконтрольних українському уряду територіях України. Загальна вибірка 2022 = 3250 інтерв’ю (з яких по приблизно 300 інтерв’ю 8 областях: Київська (включно із м. Київ), Вінницька, Дніпропетровська, Львівська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська). Репрезентативна частина 2022 = 1456 інтерв’ю. Похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 2,5%.
