З початку 2022 року з посольств України за кордоном не повернулися від 40 до 60% співробітників дипломатичних відомств, однак на практиці ці цифри можуть бути ще більшими, пише у статті «Зеленський хоче всього й одразу: що так і не так у його відносинах із українськими дипломатами» для ZN.UA Володимир Кравченко.
Так, із США минулого року мали повернутися близько двадцяти співробітників посольств та консульств, а за фактом повернувся лише один. І це ще не найгірший показник, бо є посольства, звідки не повернувся жоден.
Автор зазначає, що основними чинниками, що впливають на вирішення дипломатів, є фінансове питання та проблеми з працевлаштуванням в Україні, деякі ж ухвалюють таке рішення через налагоджене життя сім'ї за кордоном. А після початку повномасштабного російського вторгнення додався ще й страх перед мобілізацією та побоювання, що після приїзду в Україну вони не зможуть виїхати за межі країни, щоб відвідати свої сім'ї, які залишаться за кордоном.
"Ще частина не хоче бути частиною системи, яку в ВП шпигують і не поважають" , – вказує Кравченко, спираючись на відгуки дипломатів.
Зовнішньополітичне відомство роками відчуває брак фінансування. Приміром, третій секретар Міністерства закордонних справ, який за рангом знаходиться в дипслужбі на нижчому ступені кар'єрних сходів, за місяць заробляє близько 7 тисяч гривень, тому бажаючих працювати в МЗС не так і багато.
Однак, незважаючи на це, більше сотні дипломатів, які повернулися в Україну із тривалого закордонного відрядження, місяцями не можуть влаштуватися до центрального апарату міністерства. Це їх демотивує і позбавляє шансу кар'єрного зростання.
«Коли не повертаються дипломати, які завжди на передовій відстоюють інтереси своєї країни, це означає, що вони не вірять у майбутнє цієї країни. І це індикатор як українського суспільства, так іноземних інвесторів. Така ситуація ніяк не сприяє реалізації мети, про яку на нараді послів говорив президент, повернути українців додому. Як дипломати можуть сприяти поверненню в Україну мільйонів українців, які втекли від війни до США, Німеччини, Польщі, Чехії, якщо самі дипломати не хочуть повертатися?» , – зазначає Кравченко.
Він зазначає, що рішення про неповернення до України ухвалюють як молоді співробітники дипустанов, так і старші, треті секретарі та радники-посланці.
Цю тенденцію українських чиновників уже взяли на озброєння і росіяни, які у своїх ІПСЗ пояснюють неповернення «небажанням працювати на нацистський київський режим».
«Мотиви можуть бути різні. Але зараз триває війна, і кожен має чесно виконувати свій обов'язок. Тому рішення «неповернених» прийняти важко. Тим більше, що значна частина дипломатів, які вирішили залишитися за кордоном, займається просто особистим пристроєм. Але навіть якби не було війни, рішення великої кількості кваліфікованих фахівців не повертатися в Україну — катастрофа, яка демонструє неспроможність держави та її дипслужби» , – наголошує експерт наслідки такої ситуації.
