Російські війська в ніч на 27 липня атакували цивільні торговельні судна в портах Миколаївської області. Загинув 48-річний чоловік, ще одного працівника у тяжкому стані госпіталізували. Пошкоджено три судна.
За даними Адміністрації морських портів України, під ударом опинилися судна, які залишаються заблокованими в українських портах від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Вони не здійснювали комерційних рейсів. Наслідки ураження.
Фото: t.me/ampu_uspaЦе означає, що безпосередньо атака 27 липня не зупинила поточне перевезення українських вантажів. Заходження торговельних суден до портів Миколаєва та Ольвії припинилися ще на початку повномасштабної війни, а в їхніх акваторіях залишилися заблокованими кілька десятків суден. Однак удар став частиною серії атак на цивільне судноплавство. 17 липня російські дрони пошкодили у Миколаєві три судна під іноземними прапорами, на одному з них загинули двоє українців. 24 та 25 липня влада області повідомляла про пошкодження ще двох цивільних суден.
Одночасно зросли ризики для активних маршрутів. 25 липня російський Shahed атакував судно під прапором Палау, яке вийшло з українського порту й прямувало до Греції через гирло Дунаю. Морська охорона врятувала вісьмох членів екіпажу, ще двох моряків шукали. Раніше КУРС України також повідомляв про пошкодження біля берегів Румунії судна з американським вугіллям для України.
Таким чином, під загрозою опиняється не лише експорт зерна та металів, а й постачання імпортних енергетичних вантажів. Наразі атаки не означають автоматичного припинення роботи портів Великої Одеси або Дунайського регіону. Однак вони можуть змусити судновласників довше оцінювати ризики перед заходженням в українські води, а страховиків — підвищувати воєнні премії.
За базового сценарію порти продовжать працювати, але можливі локальні зупинки, додаткові перевірки суден і затримки під час формування караванів. Вища вартість страхування та фрахту збільшуватиме витрати експортерів навіть без фізичного блокування маршрутів. За сценарію подальшої ескалації частина перевізників може тимчасово відмовитися від заходження до українських дунайських портів.
Тоді вантажі доведеться перенаправляти залізницею та автомобільними шляхами до румунської Констанци або інших портів ЄС. Такий маршрут дорожчий і має обмежену пропускну спроможність. Для аграріїв це може означати зниження закупівельних цін усередині України, оскільки додаткові логістичні витрати відніматимуться від вартості продукції.
Для імпортерів пального, вугілля та обладнання, навпаки, існує ризик зростання кінцевої ціни. Найгірший сценарій передбачає одночасні тривалі перебої на маршрутах Великої Одеси та Дунаю. У такому разі можуть виникнути черги вантажів, дефіцит складських потужностей, затримки виконання контрактів і скорочення надходження валютної виручки.
Саме Дунай став одним із головних резервних напрямів української торгівлі після блокування частини чорноморських портів. Як раніше писав КУРС України, одночасний тиск на Велику Одесу та дунайську логістику створює ризик для всієї системи морського експорту. Масштаб загрози для галузі вже є значним.
Станом на квітень 2026 року АМПУ повідомляла про 843 пошкоджені або частково знищені об’єкти портової інфраструктури та 172 цивільні судна. Від атак постраждали або загинули 245 цивільних осіб. Подальші наслідки залежатимуть від того, чи продовжить Росія атакувати саме торговельні судна та навігаційні маршрути.
Регулярні удари можуть впливати на рішення міжнародних перевізників навіть тоді, коли причали й судноплавні канали фізично залишаються придатними до роботи.
