10/06/2026

Україна очікує отримати дрони-перехоплювачі для боротьби з російськими реактивними безпілотниками у необхідних масштабах не раніше кінця листопада. Про це заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Юрій Черевашенко розповів під час розмови, фрагменти якої 6 жовтня оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко. На запитання, коли Повітряні сили очікують постачання необхідної кількості перехоплювачів реактивних дронів, Черевашенко відповів: "Не раніше кінця листопада".

При цьому такі засоби вже застосовуються. За словами заступника командувача Повітряних сил, українські військові вже мають успішні перехоплення повітряних цілей на відстані понад кілометр."Ми мали збиття і на дальності 1400 метрів, реактивні дрони та "Бандеролі" ми збивали до 800 м", – повідомив Черевашенко. Однак для системної протидії реактивним БпЛА кількість відповідних засобів необхідно суттєво збільшити.

Додатковою проблемою є висота польоту окремих російських безпілотників. За словами Черевашенка, деякі цілі можуть летіти на висоті близько 7 км, тоді як наявні дрони-перехоплювачі наразі здатні працювати приблизно до 6 км. Заступник командувача Повітряних сил пояснив, що російський дрон, який прямує, наприклад, із півночі чи сходу в напрямку Києва, має пройти щонайменше два ешелони ППО та окремий ешелон дронів-перехоплювачів.

Ефективність такого захисту залежить, зокрема, від щільності насичення засобами ураження. Однією з проблем Черевашенко назвав нестачу ракет для зенітних комплексів, здатних працювати по цілях на відповідних висотах. Зокрема, йдеться про комплекси "Оса".

За його словами, нинішнє виробництво ракет не покриває потреб Сил оборони, тому його необхідно масштабувати. Для боротьби з реактивними дронами використовують і винищувачі F-16. Черевашенко назвав їх одним із найефективніших засобів протидії таким БпЛА, однак інтенсивне застосування літаків призводить до швидкого витрачання їхнього технічного ресурсу та збільшує потребу в обслуговуванні.

Ще одним елементом захисту є автоматизовані вогневі установки. За словами Черевашенка, такі системи можуть за даними радарів або інформаційно-телекомунікаційних систем автоматично наводитися на ціль і супроводжувати її, тоді як рішення про відкриття вогню залишається за оператором. За матеріалами: Олексій Гончаренко