Російська держкорпорація "Ростех" заявила, що представила оновлений розвідувальний безпілотник Supercam S180 із камерою для виявлення дронів-перехоплювачів. Такі апарати важливі для фронту, бо саме розвіддрони часто стають "очима" артилерії, ракет і ударних БпЛА. Оновлений Supercam S180 росіяни показали на виставці "Національна безпека.
Білорусь-2026" у Мінську. За заявою "Ростеху", дрон отримав стрілоподібне крило, запускається з катапульти, може нести до 1,5 кг корисного навантаження і перебувати в повітрі понад чотири години. Головна заявлена зміна – додаткова камера для огляду задньої та верхньої півсфери.
У "Ростеху" стверджують, що вона має автоматично розпізнавати наближення дрона-перехоплювача, який іде на таран, і попереджати оператора. Також росіяни заявляють про радіочастотну детекцію, яка нібито дозволяє засікати безпілотники противника за їхнім радіовипромінюванням. Окремо виробник говорить про дублювання навігаційних систем для підвищення стійкості до радіоелектронної боротьби.
Ще одна заявлена функція – бортова обробка відео з розпізнаванням об'єктів за допомогою штучного інтелекту. За словами "Ростеху", апарат може автоматично вийти в район розвідки, збирати відеодані вдень і вночі та проводити первинну обробку кадрів безпосередньо на борту. Втім, ці характеристики варто сприймати обережно.
Російський виробник не наводить незалежно підтверджених даних про реальну ефективність захисту від перехоплювачів. Раніше Defense Express уже звертав увагу, що заяви про здатність Supercam S180 уникати українських FPV-перехоплювачів містили мало технічної конкретики. Supercam – це родина російських безпілотників літакового типу.
Найвідомішою на фронті є модель Supercam S350, яку росіяни використовують для повітряної розвідки, пошуку цілей, коригування вогню та спостереження у видимому й інфрачервоному діапазонах. Для українських військ такі дрони небезпечні не самі по собі, а через роль у бойовому ланцюгу. Розвідник виявляє техніку, позицію, склад, пункт управління або елемент інфраструктури, після чого по цілі може працювати артилерія, "Ланцет", керована авіабомба або ракета.
Саме тому боротьба з розвіддронами стала окремим напрямом війни. Українські підрозділи збивають російські Supercam, ZALA та "Орлани" не лише класичною ППО, а й дешевшими дронами-перехоплювачами. Це дозволяє не витрачати дорогі ракети на відносно дешеві безпілотники.
Перехоплювачі в Україні виконують дві ключові задачі: збивають російські розвідувальні дрони біля лінії фронту на більших висотах і перехоплюють ударні Shahed та "Гербери". Для цих задач потрібні різні типи апаратів, екіпажі, радари, командна інфраструктура і логістика. Проти розвіддронів зазвичай ефективніші безпілотники літакового типу: вони довше перебувають у повітрі і можуть працювати на більшій висоті.
Мультикоптери, навпаки, швидше готуються до запуску і можуть розганятися до значно вищих швидкостей, але мають менший час польоту. Українська відповідь уже не обмежується експериментами. У грудні 2024 року повідомлялося, що розробники кластера Brave1 представили дрон ELF-P, створений для ураження російських розвідників Orlan, ZALA та SuperCam.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров тоді заявляв, що апарат уже мав підтверджені випадки бойового застосування. На українському ринку також з'являються нові перехоплювачі під конкретні задачі. Зокрема, WIY DRONES показувала "Буревій" для знищення розвідувальних БпЛА типу "Орлан", ZALA і SuperCam та "Стрілу" для роботи по Shahed.
Частина таких рішень проходить випробування, кодифікацію або підготовку до ширшого застосування у військах. Окремо Україна розвиває і власні розвідувальні безпілотники літакового типу. Наприклад, український Raybird / ACS-3, за даними Міноборони, може перебувати в повітрі до 28 годин, долати до 2500 км і виконувати візуальну розвідку з висоти до 5,5 км.
Такі системи потрібні для тривалого спостереження, цілевказання і коригування дій військ. Тому поява оновленого Supercam S180 – це не лише новина про один російський дрон. Це ознака ширшої гонки: росіяни намагаються зробити свої розвідники менш вразливими для українських перехоплювачів, а Україна нарощує дешевший і масовіший шар протидронової оборони.
Для фронту наслідок простий: хто швидше адаптує розвідку і перехоплення, той краще бачить поле бою і менше ризикує дорогою технікою, складами, артилерією та людьми. За матеріалами: Defense Express, Михайло Федоров, Міністерство оборони України
