Короткострокові припинення вогню дедалі частіше виглядають не як крок до миру, а як політична пауза без реального механізму контролю: після триденного перемир'я Росія відновила атаки, а Кремль знову висуває територіальні умови Києву. Війна Росії проти України показує, що за посередництва адміністрації Дональда Трампа саме поняття припинення вогню втрачає практичний сенс. Про це пише The New York Times у матеріалі про те, як короткі перемир'я перестають працювати як інструмент деескалації.
Останній приклад — триденне припинення вогню 9–11 травня, яке Трамп оголошував як паузу в бойових діях і можливий крок до подальших домовленостей. Однак уже після завершення цього періоду Росія знову завдала масованих ударів по Україні. За даними The Guardian, 13 травня Росія атакувала Україну більш ніж 200 дронами, ціллю були зокрема критична інфраструктура, залізничні об'єкти та цивільні райони.
Перед цим нова хвиля російських ударів призвела до жертв серед мирних жителів. Associated Press також зазначає, що на тлі розмов Трампа про можливий мир Кремль не пом'якшив свою позицію. Російська влада знову заявила, що умовою припинення вогню має стати виведення українських військ із регіонів, які Москва незаконно оголосила своїми.
Для України це означає, що короткі перемир'я без гарантій, моніторингу та відмови Росії від ультиматумів не створюють безпечного простору для переговорів. Вони дають Вашингтону і Москві можливість говорити про дипломатичний процес, але не зупиняють удари і не змінюють головної вимоги Кремля — територіальних поступок від Києва. Політично така ситуація підвищує ризик тиску на Україну під виглядом мирного процесу.
Якщо припинення вогню перетворюється на символічний жест, а не на зобов'язання сторін, Москва може використовувати паузи для перегрупування, інформаційного тиску та просування своїх умов перед новими раундами переговорів. За матеріалами: The New York Times, The Guardian, Associated Press
