Київ намагається зменшити останній великий канал постачання російської трубопровідної нафти до ЄС, який досі використовують Будапешт і Братислава. Україна посилює тиск на інфраструктуру нафтопроводу "Дружба", через який російська нафта все ще надходить до Угорщини та Словаччини. Як пише Al Jazeera, удари по насосних станціях у Росії мають не лише військову, а й політичну мету: скоротити нафтові доходи Москви та прибрати важіль, яким проросійські уряди в ЄС блокують рішення на користь України.
Нафтопровід "Дружба" став одним із найбільш політизованих енергетичних маршрутів у Європі. ЄС заборонив морський імпорт російської нафти, однак для країн із високою залежністю від трубопровідних поставок зберіг тимчасові винятки. Саме ними користуються Угорщина та Словаччина, тоді як Німеччина, Польща, Чехія, Австрія та інші країни поступово відмовилися від російської нафти або знайшли альтернативні маршрути.
За даними Al Jazeera, торік Угорщина і Словаччина отримали через "Дружбу" 9,25 млн тонн російської нафти на понад $4 млрд. Для України навіть ці обсяги мають принципове значення: нафтові доходи залишаються одним із джерел фінансування російської війни, а залежність Будапешта і Братислави від труби перетворюється на політичний інструмент тиску всередині ЄС. Остання суперечка навколо "Дружби" напряму зачепила українське фінансування.
Після пошкодження ділянки нафтопроводу в Україні постачання до Угорщини та Словаччини зупинилося наприкінці січня. Київ заявляв, що інфраструктуру пошкодили російські удари, тоді як угорський і словацький уряди підозрювали Україну в навмисному затягуванні ремонту. Після відновлення поставок ЄС розблокував для України кредитний пакет на €90 млрд, який раніше блокував Будапешт.
Паралельно Україна почала бити по вузлах системи вже на території Росії. За даними Al Jazeera, 23 лютого дрони СБУ уразили насосну станцію "Калейкіно" у Татарстані, яка подає нафту до "Дружби", а 21 квітня – об'єкт "Транснефть-Приволга" у Самарській області, де були пошкоджені резервуари з нафтою. Такі удари ускладнюють не лише експорт до Центральної Європи, а й загальну логістику російської нафти.
Для України це спосіб бити по економічній основі війни без очікування повного консенсусу в ЄС. Для Європи – тест на готовність закрити останні енергетичні винятки, якими користується Росія. Рада ЄС уже вимагає від країн, які досі імпортують російську нафту, подати плани диверсифікації до кінця 2027 року, однак швидкість відмови від "Дружби" залежатиме від політичної волі Будапешта, Братислави і Брюсселя.
Поки виняток діє, Москва зберігає частину доходів, а Угорщина та Словаччина – аргумент у переговорах із ЄС і Україною. Саме тому удари по "Дружбі" стають не окремими епізодами війни дронів, а частиною ширшої боротьби за те, хто контролюватиме енергетичні залежності Центральної Європи. За матеріалами: Al Jazeera, NBC News, Council of the EU
