Українська розвідка опублікувала дані про новий російський реактивний ударний БпЛА "Герань-4". За даними ГУР, Росія вже почала застосовувати ці дрони для ударів по території України. Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що на порталі War&Sanctions оприлюднено інтерактивну 3D-модель, складові частини та іноземну компонентну базу "Герань-4".
У ГУР називають цей дрон російсько-іранською розробкою і пов'язують його появу зі спробою Росії обійти ефективність українських БпЛА-перехоплювачів. За даними розвідки, у межах підготовки до серійного виробництва "Герань-4" перші випробувальні пуски здійснювалися з дронопорту "Приморськ" в Орловській області та з території колишнього Донецького аеропорту. Бойове застосування цих дронів для ударів по Україні Росія, за інформацією ГУР, почала у травні 2026 року.
Попередні реактивні версії, зокрема "Герань-3", Росія створювала на базі планера бензинової "Герань-2". Однак, як зазначають у ГУР, така конструкція виявилася недостатньо міцною для польотів на великих швидкостях і маневрування з високими перевантаженнями."Герань-4" отримала новий планер із покращеною аеродинамікою, посиленою конструкцією та турбореактивним двигуном більшої тяги. Крила у новій модифікації не від'єднуються від центроплану, а кількість технологічних люків на корпусі зменшили для зниження опору повітря.
ГУР повідомляє про два типи китайських турбореактивних двигунів, які використовуються у "Герань-4". Це Telefly LX-WP-160 із тягою 160 кг та Telefly TF-TJ2000A із тягою 200 кгс, який раніше вже фіксували на БпЛА "Герань-5". За характеристиками, оприлюдненими на War&Sanctions, "Герань-4" може розвивати швидкість до 500 км/год і підійматися на висоту до 5 км.
Дальність польоту становить до 450 км. Дрон здатен нести бойову частину масою 50 або 90 кг – осколково-фугасну, термобаричну або збільшену термобаричну. Габарити нового планера залишилися стандартними для цієї лінійки: довжина – 3,5 м, розмах крила – 3 м.
Водночас нова конструкція дозволяє дрону активно маневрувати на швидкостях 300-400 км/год. Окремий акцент ГУР робить на іноземній компонентній базі. На порталі War&Sanctions у розділі щодо "Герань-4" вказано 54 компоненти, серед країн походження – Китай, США, Німеччина, Велика Британія, Тайвань, Швейцарія та Японія.
Виробником дрона вказано АТ "ОЕЗ ППТ "Алабуга". Для України поява "Герань-4" означає подальше ускладнення роботи ППО та мобільних груп. Реактивний дрон летить швидше за класичні Shahed-типу апарати, скорочує час на виявлення і може вимагати дорожчих або технологічно складніших засобів перехоплення.
У ГУР наголошують, що публікація даних про такі розробки має допомогти позбавити Росію доступу до іноземних технологій, які використовуються у війні проти України. Для західних виробників і урядів це також сигнал про необхідність жорсткішого контролю за експортом електроніки та комплектуючих подвійного призначення. По матеріалах: ГУР МО України, War&Sanctions
